17.11.2008
Коли повернеться кредитний рай?

      Черговий ланцюг банкрутств фінансових установ тільки підсилює занепокоєння вітчизняного обивателя. А керівництво Кабміну в якийсь момент забуло про власні запевнення в тому, що світова криза жодним чином не відіб'ється на ситуації в нашій країні. З одного боку, Україна - невід'ємна частина світової економіки й відображає всі її основні тенденції. З іншого, навіть страшна світова криза другої половини 1990-х істотно не вплинула на добробут наших громадян.

     Сьогоднішня ситуація трохи інша. Весняний обвал курсів багатьох змусив задуматися про надійність традиційних валютних заощаджень. А зміна правил гри на ринку банківських кредитів зміцнила в думці, що вітчизняна фінансова система переживає тяжкі часи.

     Слід зазначити, що банки України дійсно відчутно скоротили обсяги кредитування. Так, у травні кредитний портфель банківської системи виріс усього на 1%. Надалі ця цифра трохи збільшилася й до серпня становила порядку 3%. Для порівняння - торік середня сума щомісячного приросту рівнялася 6%. Найближчим часом, по оцінках експертів, навряд чи варто очікувати істотної зміни ситуації. Найімовірніше, що цей показник стабілізується на такому рівні, як минулим улітку - 2,5-3% на місяць.

     У черговий раз посилив вимоги Нацбанк, різко підвищивши резерви по кредитах без первинного внеску. Сьогодні вони становлять практично 100%. Тому такі кредити практично зникли з ринку. У кожному разі потрібний первинний внесок від 10% до 30%. По-друге, на початку минулого року Нацбанк ввів резерв по залученню ресурсів через кордон. Раніше це було не потрібно, потім ввели резерв 4%, сьогодні він становить 20%. Отже, комерційні банки теж змушені підвищувати процентні ставки. Звичайно, буде якась частина населення, готова брати кредити і на нових умовах. Але кількість таких людей небагато. Хоча б тому, що у зв'язку з інфляцією прибутки населення зменшилися”. 

     Слід зазначити, що таку політику фінансового регулятора цілком можна пояснити метою загального оздоровлення вітчизняної економіки. Просто тому, що неабияка частина українців в останні роки звикла до “легких кредитів”. Тому відверто жила в борг. У самому факті кредитування, звичайно ж, немає нічого крамольного. Але далеко не всі громадяни засвоїли просту істину - борги потрібно віддавати. Причому робити це треба вчасно й з відсотками.

     Крім того, завдяки кредитам населення активно скуповувало переважно дорогі імпортні товари. Тим самим додатково збільшуючи дефіцит торговельного балансу й додатково стимулюючи інфляцію.

     Свій внесок у загальну скарбничку вносили й ринкові спекулянти. Так, перша половина 2000-х ознаменувалася стрімким зростанням цін на ринку нерухомості. У підсумку виникла схема, по якій для покупки житла залучалися недорогі кредитні ресурси. Пізніше квадратні метри реалізовувалися по більш високим цінам, а банку верталася позика в повному обсязі. Але перенасичений ринок, зрештою, дав збій. Попит на нерухомість знизився, а ріст цін сповільнився. Частина куплених квартир просто “застрягла” у перекупників. Отже, спекулянти відчули проблеми з поверненням позик. Українські банки відреагували миттєво, привласнивши таким операціям статус ризикових і піднявши процентні ставки. Далі проблеми виникли у будівельників і девелоперів. Багато будівельних майданчиків припинили роботи. Коло замкнулося.

     Учасники фінансового ринку й аналітики серйозно заговорили про те, що не за горами час, коли ріст неплатежів стане критичним і економіка втратить керованість. По оцінках рейтингового агентства Standard & Poor's, на початку 2008 року проблемні кредити становили до 75% усього портфеля українських банків. Справедливості заради варто відзначити, що оцінка цього показника за версією НБУ була куди більш скромною - 1,3%. У серпні в Standard & Poor's відзначили істотне оздоровлення української кредитної системи, підкресливши, що частка проблемних позик становить від 35% до 50%. НБУ, у свою чергу, підвищив показник до 1,6%.

     Це відбилося й на ринку нерухомості. За останніх півроку ціни якщо й не знизилися, то припинили постійний ріст. Забудовники дуже акуратно підходять до здійснення нових проектів. Реальну можливість одержати кредит на будівництво мають тільки ті, у кого є не тільки вільна ділянка землі. Тепер потрібний і чіткий план реалізації нерухомості. А ще краще - підписані контракти з майбутніми користувачами. В основному ж більш-менш легкий доступ до позичкових грошей сьогодні мають хіба що афілірованні структури. У кожному разі, ніхто не може заперечувати, що політика Нацбанку по обмеженню кредитування зіграла свою позитивну роль. Як би то не було, але багато прогнозів економістів зводяться до одному - найближчим часом чекати зниження процентних ставок не варто. Навіть більше того, є висока ймовірність, що до Нового року ставки по кредитах можуть подорожчати. У гривні до 1,5%, у доларах і євро на 1%.

     Після Нового року аналітики все-таки очікують певного відкоту назад. Але повернутися до ставок хоча б докризивого рівня ми зможемо не швидко. Високий рівень політичних і соціальних ризиків теж вносить досить істотний внесок в інфляційні процеси. Рівень процентних ставок відображає дизпропорції на внутрішньому ринку. Величезні соціальні виплати, видатки на нескінченні вибори.

     Якщо говорити про кредитування нерухомості, то поспішати теж не варто. Ціни сьогодні стабілізувалися. Але в будь-який момент може відбутися здешевлення. У той же час зміна ставок навіть на 1% істотно впливає на суму виплат. Час - гроші.

     Що ж стосується депозитів, то тут ситуація сприятлива. Ставки ростуть. І до кінця року можна непогано заробити. Якщо порівнювати з інфляцією, то ставки коливаються в межах 20%. Інфляція буде становити 16%. Тобто в кожному разі ви залишаєтеся в плюсі. Краще звернути увагу на довготермінові вклади. Оптимальний строк - 1 рік. Або короткострокові - на 3 місяці.

                                                                                                                                                          Джерело: domik.net