14.11.2008
Банківська система «тисне на гальма»

     Національний банк із тижневою затримкою опублікував дані про стан грошово-кредитного ринку. Фактично весь позитив статистики банківська система заробила за рахунок збільшення офіційного курсу, а кредитування реального сектора загальмувалося практично до нульового рівня.

     Спроби Нацбанку одночасно втримати стабільність курсу гривні й домогтися стабільності банківської системи привели до ремейку антиінфляційних заходів весни цього року. Правда, якщо ревальвація гривні навесні й улітку супроводжувалася припливом депозитів у банківську систему, то зараз відбувається різке зниження внесків. У жовтні відтік гривневих депозитів склав 21,5 млрд. грн.
     При цьому статистика НБУ показує позитивну динаміку припливу валютних внесків у систему — 12,24 млрд. грн. Однак перерахування обсягу валютних внесків банки здійснюють у гривні за офіційним курсом НБУ. Протягом жовтня центробанк збільшив офіційний курс долара на 18,5%. Таким чином, відбувся не приплив валютних внесків у банківську систему, а їхній відтік — на 6,2%.
     Курсова помилка вплинула і на показники кредитної активності банків. По даним НБУ, у минулому місяці банки збільшили обсяги гривневого кредитування економіки всього на 1,8 млрд. грн., або 0,6%, тоді як обсяги доларових кредитів, виданих господарюючим суб'єктам, виросли на 16,8%. Але якщо скоригувати їх на ріст офіційного курсу долара, ми одержимо негативні темпи росту на рівні 1,7%, або 2,72 млрд. грн. (в еквіваленті). Таким чином, уперше з 2000 р. банки скоротили обсяги кредитування економіки.
     Поки ж ми можемо констатувати тільки одну досить неприємну тенденцію: швидкість відтоку пасивів з банківської системи зараз набагато вища швидкості природного скорочення активів. Тому подальший відтік депозитів із системи може привести до ланцюжка банкрутств у банківській системі. Поки системі допомагає Нацбанк, що підтримав своїх підопічних рефінансуванням на рекордні 29,23 млрд. грн. (з яких більше половини — 16,56 млрд. грн. — довге рефінансування). При цьому Нацбанк готовий рефінансувати банківську систему тільки на 60% регулятивного капіталу (тобто не більше ніж на 60 млрд. грн.).
     Однак видані Нацбанком гроші направляються банками на погашення своїх зобов'язань. Гроші, виплачені приватним особам, негайно  на товарний ринок, стимулюючи інфляцію, або йдуть на валютний ринок. По даним НБУ, на початок жовтня в касах банків був еквівалент {v_text},8 млрд., тоді як населення на наявному ринку придбало більше млрд. (сальдо між покупками й продажами валюти).
     Таким чином, центробанк виявляється в патовій ситуації, коли активне рефінансування зобов'язань банків приводить до росту інфляції й вимиванню валюти з резервів, а відмова від підтримки банків загрожує багатьом з них банкрутством. Як повідомив джерело «i» у НБУ, регулятор уже знайшов для себе вихід із цього положення. Підтримку центробанку будуть одержувати тільки великі банки, тоді як дрібним і середнім кредитно-фінансовим установам прийдеться шукати для себе покупців. «НБУ буде жадати від акціонерів банків інвестувати власні кошти в капітал банків або шукати стратегічних партнерів»,— говорить чиновник.
     Тим часом, Нацбанк не дає відповідь на головне питання, що коштує сьогодні перед суб'єктами господарювання: де взяти гроші для продовження нормальної діяльності. Політика кредитного голоду, проведена НБУ заради втримання курсу гривни, заганяє економіку в глухий кут, з якого немає іншого виходу, крім банкрутств або націоналізації. При цьому найбільші труднощі переживають дрібні й середні підприємства, які не мають серйозних власних коштів.
     Фактична заборона на здійснення валютного кредитування (у цілому — безглузда при недостачі в країні валюти) ставить під загрозу банкрутства й великі підприємства, що набрали борги за кордоном. Тому націоналізація для багатьох гігантів вітчизняної промисловості в найближчому майбутньому здасться найкращим виходом зі сформованої ситуації.
     У цілому ж вітчизняна економіка встала на рейки, що ведуть нас у середину 1990-х рр. — до повного розвалу промисловості й фінансового сектора. Це й стане розплатою для країни, що проводить нестриману політику споживання без розвитку власних виробничих чинників.

                                                                                                                                               Джерело: Економічні звістки